ТеренСтеп

TerenStep

kowalik@mail.ru

Серпень

“Що в серпні пожнеш — з тим і зиму проведеш”.

В народі ще й так говорили: “Хто влітку буде співати, той взимку буде танцювати”. Або: “Хто літом гайнує—взимку голодує”.

Напорі жнива, треба косити, молотити, орати і сіяти під майбутній урожай: “Не питає добрий жнець, чи широкий загонець”. Через це серпень називають “приберихою-припасихою”, “густарем”, “зорієм”. Остання назва, мабуть, через те, що в серпні особливо яскраво зоріє Чумацький Шлях, безупину падають зорі.

1 серпня. Прп. Мокрини. (Мокрини). Який день на Мокрину — така і вся осінь. Дощовий день — наступного року буде дощове літо.

2 серпня. Св. пророка Іллі Тішб'янина. (Іллі). Ілля — один із старозавітніх пророків, який здійснив кілька чудес: воскресив сина вдови, викликав дощ, зупинив голод у Самарії. До вознесіння на небо Ілля багато проповідував. Усе життя він присвятив боротьбі із язичниками. За «Апокаліпсисом», Ілля разом з Єнохом повернеться на землю наприкінці світу. На небі ж він супроводжує душі праведників у рай, метає блискавки, посилає на землю дощ. 3      цим святом народ пов'язав поворот літа на осінь: «На Іллю до обіду літо, а після обіду — осінь». Жнива в розпалі: «Пророк Ілля літо кінчає, а жито зажинає». В цей день не можна працювати, бо все нажате спалить блискавка. Рідко коли на Іллю не йде дощ. Після Іллі погода часто псується, вночі шумлять грози, не даючи спокою горобцям. Вода в річці холодніша, а тому вже не купались.

4  серпня. Марії Магдалини. (Марії-квітникарки). Викопували цибулини квітів із землі.

6 серпня. Св. мч. Бориса і Гліба. (Осінній Борис і Гліб). «Борис і Гліб — достиг хліб», — стверджує народне прислів'я. У багатьох селах у цей день відбувалися зажинки. Одна із жниць, нажавши перший сніп — «воєводу», підносила його догори й зверталась:

Мій сніп-воевода ходить коло города;

Мій сніп-осталець поведе мене в танець.

Ото наша веселка од полудня до вечерка,

Щоб ми жали веселенько, здоровенько,

Богу миленько, людям, нам і нашим панам.

7 серпня. Успіння Анни, матері Богородиці. (Анни-холодниці). Вік прожила Анна з Іоахімом, але дітей у них не було. Через це Іоахім пішов у пустелю, а Анна гірко плакалась на долю. Раптом перед нею з'явився ангел і повідомив, що скоро народиться дівчинка. Вона стане матір'ю Спасителя. Цей день у давні часи називався днем «калік перехожих». Старцям, калікам годилось давати щедру милостиню «для спасіння своєї душі». Починаючи з цього дня могли бути холодні ранки. Яка погода до обіду — така зима в грудні, а яка після обіду —і така зима після грудня. Ранок холодний — на сувору зиму, дощ іде — на сніжну зиму.

9 серпня. Мч. і цілителя Пантелеймона. (Паликопи, Палія). Народна назва свята походить із язичницьких часів. Так звали грізного бога Паликопу, який засухою міг знищити посіви. Тому в цей день, як і на Іллю, остерігались працювати в полі, «бо копи погорять». Пантелеймон, наділений даром лікувати людей, робив це зовсім безкорисливо. Йому ставлять свічки, коли хочуть, щоб хворий одужав. Цього дня знахарі збирають трави.

12 серпня. Апп. Сили і Сильвана. (Силуяна, Сили, Івана воїна). Селяни в цей день за допомогою молитв і провидців намагались розшукати злодіїв. Біля ікони Іванові ставили свічку, перевернуту догори: якщо вона горітиме, то злодій мучитиметься. Якщо похмуро і холодно, то дощу не буде, а коли спека й багато комарів — це на дощ.

14 серпня. Винесення дорогоцінного дерева Чесного Хреста. Хрещення України в 988 р. Мч. Макавейських. Початок Спасівки. (Маковія, першого Спаса). Свято винесення дорогоцінного дерева Чесного Хреста було встановлено у Візантії в 1164 році на честь перемоги імператора Мануїла над мусульманами. Перед битвою чудесно обновилася, засяяла ікона Божої Матері. У святкові відправи були введені обряди виносу хреста, хресні походи, водосвячення.

Цього дня церква згадує також сімох братів-мучеників Макавейських. Це сімейство стало на захист істинної віри проти гонінь язичницького царя й було закатоване. Свято прижилось на Україні, увійшло в побут селян, бо воно збіглось із початком сівби озимини: «Перший Спас — перший засів». Чоловіки, жінки, молодь вбираються в святковий одяг, ідуть до церкви й несуть святити воду, збіжжя на посів, мед, квіти, маківки. Квіти і маківки потім кладуть за образи. Всі моляться за дарування дощів, гарного врожаю. Особливо чекають цього свята діти, бо поласують смачною обрядовою стравою — шуликами. Це коржі з пшеничного борошна, облиті розтертим маком.

14 серпня починається двотижневий Успенський піст, більше відомий під назвою Спасівка. Кажуть, Бог спочатку велів відзначати Великий піст не сім тижнів, як тепер, а дев'ять. Звичайно, це було дуже важко для віруючих, а тому священики попросили Бога розділити піст на дві частини — сім тижнів перед Пасхою і два тижні в серпні, коли є овочі, фрукти, мед. Бог погодився. Тому у Спасівку постували так само ретельно, як і перед Великоднем. Яка погода на Маковія — така й на розговіння (28 серпня). Починають відлітати у вирій ранні птахи.

16 серпня. Прп. Антонія. (Антонія-вихровія). У цей день часто дмуть вітри, бувають вихори. Якщо дме вітер т— буде сніжна зима. Яка погода нього дня, така буде і в жовтні.

17 серпня. Прп. Євдокії. (Явдохи). «На Явдоху день погожий — листопад буде пригожий».

19 серпня. Преображення Ісуса Христа. (Спас другий. Великий Спас). Це свято більше відоме під назвою другого, яблучного, Спаса. Воно встановлене на згадку однієї з подій земного життя Ісуса. За «Євангелієм», апостоли Петро, Яків, Іоанн, яких Христос узяв з собою на гору Фавор, побачили Вчителя під час молитви з ясним, як сонце, лицем і в білому, мов сніг, одязі. Учувся їм голос з небес: «Це син мій возлюблсний, на якому моє благословення. Його слухайте!». Учні злякано впали ниць на землю.

О цій порі відчувається наближення холодів: «Прийшов Спас — тримай рукавиці про запас». До Спаса закінчувались жнива, починали збирати плоди садів та городів. Тому й несуть на Спаса до церкви освячувати фрукти, мед, а раніше несли й обжинкові вінки. Старі люди кажуть, що не можна їсти яблука до освячення, а особливо тим жінкам, у яких вмирали діти: як на тім світі роздаватимуть золоті яблука, то тим діткам їх не попаде, чия мати до Спаса їла яблука.

Повернувшись із церкви, родина їла яблука, запиваючи вином, «щоб у саду й на той рік все вродило». На Спаса поминають померлих. Звичай велить бути щедрими, як сама земля: роздавати фрукти, подати милостиню старим.

Народ примітив: «Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста, то забере їх нечиста», «Святий Спас наготував всього на запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло». Якщо в цей день відлітають у вирій лелеки — на холодну осінь. Якщо гарно вродила антонівка — наступного року хліб уродить. 21 серпня. Св. Омеляна Кизицького. (Емиляна). Яка погода в цей день, така й осінь буде. 28 серпня. Успіння Богородиці. (Перша Пречиста). Православні християни її дуже шанують і вважають своєю заступницею   перед  Богом.  Для   найбільших   грішників  вона випросила послаблення їх мук у пеклі. її син добровільно пішов на смерть, щоб спокутувати гріхи людей.

Успіння, тобто вознесення Богородиці на небо, відбулося в 48 році н. є., через 15 років після воскресіння Христа. Успіння — це розлучення душі з тілом. У кінці свого земного життя вона жила в будинку улюбленого учня Христа Іоанна Богослова. Архангел Гавриїл знову з'явився перед нею і повідомив про близьку смерть. Всі апостоли, крім Хоми, прибули в Єрусалим на похорон. Сам Христос в оточенні ангелів спустився на хмарині і прийняв душу Марії, яка народилася знову для вічного життя на небі. Через три дні прийшов і Хома, попросив відкрити гробницю, але вона виявилась порожньою. Богоматір воскресла, як і її син, не лише душею, а й тілом. З Першої Пречистої починався посів озимини. В народі кажуть «Яка Перша Пречиста — така й осінь».

29 серпня. Перенесення нерукотворного образа Господа з Едесси в Константинополь. (Третього Спаса). В Едессі жив хворий на проказу цар Авгар. Христос не мав часу поїхати його полікувати: війч обмився і витерся рушником, на  якому  відбилось  зображення,  передав  цареві.   Коли   цар втирався ним, то отримував полегшення. В 944 році візантійські імператори викупили ікону в мусульман і 29 серпня перевезли до Константинополя.

У давнину жали серпами, а це займало багато часу. Дехто встигав упорати свою ниву до Третього Спаса. Із закінченням жнив пов'язані обжинкові обряди: завивання «бороди» і плетіння вінка. Дожинаючи лан, залишали невижатим кущик жита або пшениці — «спасову бороду». її обполювали, обв'язували стрічками. Зерно з колосків витрушували на ниву, а між стеблин клали хліб і ставили воду. Це відгомін прадавніх жертвоприно­шень духу, покровителю ниви.

Вінок із жита-пшуниці сплітали дівчата. А закінчивши ниву, одягали на голову найвправнішій жниці, так і йшли до господаря, щоб той обдарував. Вінок з колосків символізував і радість, і добрий урожай. По дорозі співали: «Котиться віночок по полю, час вам, женчики, додому». А на обійсті славили господаря.

Якщо з наближенням хмар бджоли не ховаються у вулик, а продовжують літати — дощу не буде. Відсиріло підсохле сіно — на дощ. Качки та гуси кричать, полошаться, пірнають і б'ють крилами — на дощ. На деревах з'являється жовте листя — на ранню осінь.