ТеренСтеп

TerenStep

kowalik@mail.ru

Липень

Маківка літа.

Липень  на Україні — найтепліший місяць. А назвали його так через те, що в цю пору липа зацвітає. Колись місяць називали “грозівником” за часті грози: “Липень казати звикся грозовик”. Це час, коли хлібороб пильнує кожну погожу днину. Казали: “Червень на луках з косою ходить, а липень по хлібах з серпом бігає”. Одним словом: “Танцювала б баба, та маківка літа настала”.

2 липня. Мч. Зосими. (Зосими). Зосима, як уже зазначалось, покровитель домашніх бджіл. Вважалось, що на літнього Зосими вони мед собі на зиму заготовляють.

3 липня. Мч. Мефодія. (Мефодія-перепелятника). Йде дощ, то йтиме ще сорок днів. Спостерігали за павуками: якщо в'ють павутину — буде дощ або сильна буря.    і

6 липня. Мч. Агрипини Римлянки. (Горпини-купальниці). У цей день слід збирати цілющі трави та коріння для зцілення: «На Горпину трави мають силу».

7 липня. Народження св. пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна (Івана), (Іоанна (Івана) Купала). Іоанн — син священика Захарії та Єлисавети — народився майже одночасно з Ісусом Христом. Із юних літ він ріс дуже набожним, жив у пустелі, носив одяг з верблюжої шерсті, їв мед диких бджіл та траву. Він проповідував і хрестив водою багатьох жителів Іудеї.

На Україні свято Купала — це поетичне свято торжества сонця, світла над пітьмою. Воно прийшло із язичницької давнини й було колись присвячене двом основним богам: Перуну і богу вогню, світла Ладу. Довгий час із купальськими обрядами боролась і церква, і світські власті, через що їх забули.

Купала святкують у ніч з 6 на 7 липня. Літнього вечора біля річки квітчали вербу. її називали купайлицею, мареною. Хлопці розпалювали багаття, паливо для якого збирали по всьому селі. Дівчата пускали на воду віночки із запаленими свічками: якщо віночок пристане до ближнього берега — у своє село дівка заміж вийде, а на протилежний берег відпливе — сватів із сусіднього села слід чекати. Якщо віночок крутився на місці, то дівчина в цьому році ще не одружиться. Інколи пускали два вінки: один дівчина загадувала на себе, а інший — на хлопця. Як зійдуться вінки докупи — бути й їм разом.

Робили опудало з соломи і гілок — Мару, Івана. Біля нього клали кропиву й перестрибували через неї. У кінці свята опудало розривали й топили в воді:

Да купався Іван, дай у воду упав.

Купала на Івана, Купала на Івана!

Вірили, що після цього на певний час втихомирюються всі сільські відьми:

На Купалу огонь крешуть,

Нехай відьми на пень брешуть;

Нехай брешуть, нехай знають,

Нехай молока не одбирають.

Утопивши Мару, йшли до багаття, ходили по колу за сонцем, а потім стрибали через вогонь. Наші предки і в цьому вбачали певний зміст: якщо хлопець стрибнув найвище — в його родині гарний урожай буде, а вскочить у вогонь — протягом року трапиться нещастя. Якщо хлопець з дівчиною, побравшись за руки, вдало перестрибнуть — неодмінно одружаться й вік звікують у злагоді й любові.

Пізно, вже вночі, найбільш відважні йшли шукати квіт папороті, щоб знаходити скарби, розуміти мову тварин, відводити бурі і град.

Ранком 7 липня дівчата брали довгу тичку, насаджували на неї мітлу й бігали по селу, співаючи насмішливих пісень:

Ой на Купала вогонь горить,

А нашим хлопцям живіт болить.

Ой нехай болить, нехай знають,

Нехай Купала не займають.

Хлопці нападали на дівчат, відбирали мітлу, трощили й співали не менш дошкульних пісень у відповідь. Селяни примітили, якщо на Івана Купала велика роса — це на врожай огірків. Купальська ніч зоряна — буде багато грибів.

10 липня. Прп. Самсона Гостинного. (Самсон-сіногній). Іде дощ — сім тижнів ще негодитиме.

12 липня. Св. верховних апостолів Петра й Павла. (Петра і Павла) З Петровим днем пов'язано кілька повір'їв та звичаїв. Цього дня закінчується Петрівський піст, який почався з понеділка всіх святих. У різні роки його тривалість різна: найкоротший 8 днів, а найдовший — 6 тижнів. У цей час перестає кувати зозуля: «вдавилася мандриками». Це Бог покарав її за те, що вкрала одного мандрика у святого Петра. Якщо ж зозуля продовжувала кувати — це, говорили, віщує якесь лихо.

Після Петра починаються жнива:

Минулась Петрівонька, почались жнива.

Наробилась в полі, що тільки жива.

Як на Петра спека, то на Різдво мороз. «На Петра сльота — буде ще багато болота».

13 липня. Собор дванадцяти апостолів. (Полупетра, Петро­вого батька). Святий Петро вважався покровителем пастухів, а тому громадським пастухам кожен господар давав мандрики, грудку масла. На Петра колись «заполіскували   дійниці»: пообідавши, жінки рвали жовті квіти й давали коровам. Казали: «До Петра молочка відерце, а по Петрові глек і той неповний».

18 липня, Прп. Атанасія Афонського. (Афанасія і Кирила). Напередодні була місячна ніч — на всі жнива погожа днина буде.

20 липня. Прп. Євдокн. (Євфросинії, Євдокії). Переважно дощовий день: «Нема в полі сіна — не страшна Євфросина».

21 липня. Мч. Прокопія (Прокопа). «На Прокопа є вже на полі копа»: починаються жнива.

25 липня. Св. мч. Прокла й Іларія. (Прокла). «На Прокла поле від роси промокло». Роса, зібрана в цей день, дуже цілюща. Яка днина до полудня — така й зима буде до грудня. Яка погода після полудня — така зима після грудня.

26 липня. Собор архангела Гавриїла. (Гаврила). Якщо випаде дощ — осінь буде дощова. Чим більше вранці роси — тим жаркіший буде день. Вранці грім — увечері дощ.