|
ТеренСтеп |
TerenStep |
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
Червень |
||||
|
“Червень складає сіно в копиці” Кажуть, що червень літо
починає. Всюди пахощі квітів і трав, рум'яниться черешні в саду. Є чимало
пояснень походження назви цього місяця. Одні кажуть, це тому його так
називали, що в червні розмножувалося багато черв”яків. Колись із червецю виготовляли
фарбу для тканини. Інші пояснюють це тим, що червоніють ягоди і фрукти. Були
й інші назви місяця: «ярій», «гедзань»,
«гнилець». Переважно в червні святкують два перехідні дванадесяті свята Вознесіння
і Зелені свята (Трійця або П'ятидесятниця) Вознесіння
Господнє. На 40-й день після воскресіння Ісуса учні
повернулися з Галілеї в Єрусалим. Раптом перед ними з'явився
Христос. «Ви свідки мого воскресіння. Ідіть по всьому світу й
проповідуйте Євангеліє.
Хто увірує й хреститься — спасенним буде, не ввірує — судимий буде». Спаситель
вивів їх на Єлеонську
гору, благословив усіх і став віддалятись на небо. Незабаром хмара сховала його. День Святої Трійці. П'ятидесятниця. Після вознесіння Ісуса Христа, через
п'ятдесят днів після Пасхи, всі апостоли разом з Божою Матір'ю знаходились разом. Була дев'ята година ранку. Раптом почувся
тріск, і над кожним з'явився
вогненний язик. Всі вони сповнились Духу Святого й почали розмовляти всіма
мовами. Багато людей тоді прийняли водне хрещення, віруючих побільшало. Зелені свята починались у четвер перед Трійцею. Дівчата плели
вінки, співали: Ой, зів'ю
вінки та на всі святки, Ой, на всі
святки, усі празнички, Бо в саду весна розвивається... В суботу прийнято квітчати хату клечанням — гілками клену, липи. Вони проганяють злі сили від людини і її
помешкання. Щоб у вікно не влізла
русалка, на підвіконня ставляли м'яту, полин, клали часник: «Якби мені не часник, полин та холодна м'ята,
тут би була тобі хата», — співає розгнівана русалка. У день П'ятидесятниці колись святили
криниці і все домашнє господарство. На Полтавщині існував звичай
водити по селу Тополю, подекуди Куста. Вибирали дівчину,
квітчали зеленню й вели від двору до двору: Стояла тополя край чистого поля. Стій, тополенько, не розвивайсь, Буйному вітроньку не піддавайсь. Або ще й так співали: Зацвіла в городі рожа, В нашім дворі наша пані хороша, Не пошкодує нашому Кусту гроша. Вбирання людини в листя мало магічний
характер: це сприяло ростові збіжжя. Зелені свята — це ще й свято русалок. Русалки — молоді, вродливі, майже прозорі, з довгими й пишними
зеленими косами фантастичні істоти.
Русалками, за народною демонологією, стають нехрещені діти і втоплені
дівчата. Місячної ночі на берегах річок та
озер вони танцюють, співають, гойдаються на вітах дерев. Звабивши співами молодих хлопців та дівчат,
залоскочують їх до смерті. Особливо
небезпечно ходити в ліс, у поле в наступний після Трійці четвер —
«русальний Великдень». А через тиждень після
П'ятидесятниці, у понеділок, влаштовували проводи русалок. Молодь одягала вінки й з любистком у руці
проводжала русалок у річку. В
деяких селах робили опудало, водили навколо нього танці, а потім розривали й кидали клоччя по
полю. З проводами русалок
закінчувались ігри молоді, бо починається Петрів піст з короткими, як мить, ночами й безкінечними днями:
«Мала ніч Петрівочка! Не виспалася
наша дівочка, не виспалась, не нагулялась й з козаченьком не
настоялась». Піст триває до 12 липня. 1 червня. Мч. Патрикія Пруського. (Патрикія). 2 червня. Мч.
Талалея. (Талагея). Перші два дні червня йде дощ — місяць буде погожим, теплим, гарно вродять овочі. 3 червня. Св.
царів рівноапостольних Костянтина й Олени. (Олени). У
цей день висаджували найпізніші овочі, а жінки перев'язували
червоною ниткою квіт на огірках, щоб густо в'язалися. Який день — така й осінь. 5 червня. Прп. Михаїла Синадського. (Михайла). Якщо літає багато оводів
— огірки вродять. 7 червня. Третє знайдення голови Іоанна (Івана) Предтечі. Сильні роси — на хороший
урожай. 10 червня. Прп. Микити. (Никити). Тихий день — на дорідний урожай. 11 червня. Св. мч. Теодосії Дівиці. (Феодосії). «Ходить Фрося, дивиться
на колосся» — пшениця викинула вже колос. 14 червня, мч. Юстина Філософа. (Харитона). Іде дощ — дощитиме до кінця місяця, а
сонячно — зернові вродять. 16 червня. Св. мч. Лукиліяна. (Луки). Вітер з півдня — вродить яровина, а з півночі —
на мокре літо. 21 червня. Федора
Стратилата. (Стратилата). «Стратилат — на грози багат». Іде гроза — на поганий сінокіс. 22 червня. Св.
Кирила Олександрійського. (Кирила). Якщо в цей день зацвіте
липа, то буде тепле літо і щедрий медозбір. Це
час найвищого сонцестояння: день удвічі перевищує ніч. Казали: «Сонце на зиму, а
літо — на спеку». 24 червня. Св.
ап. Варфоломія і Варнави. З цього дня починає
коротшати день, тому й казали: «Варфоломій і Варнава дня
увірвали». 25 червня. Прп.
Онуфрія. (Онопрія). До Онуфрія, монаха й пустельника, який жив у IV ст., зверталися з
молитвою про відвернення смерті, коли хворі діти, важкі пологи. У цей день селяни косили ранній ячмінь. Затихають пташині
співи, бо починають лупитися пташенята, через що й приказка: «На Онопрія соловей ячмінним колосом удавився». Дівчата в цей день ішли в поле, рвали васильки
й маки, ставили букети під
образами. Кожного ранку потім вони розтирали щічки пелюстками з маку,
щоб рум'янець був. Рясна роса — на хороший урожай. 30 червня. Мч.
Мануїла, Савала. (Мануїла). Дощ іде — наступна зима буде сніжна. Квіти сильно
пахнуть — на дощ. Комарі й мошка стовпом — на погожий день. Західний вітер
дощ приносить, а східний — посуху. Дощове літо. — сніжна зима. |
||||
|
|
||||
