ТеренСтеп

TerenStep

kowalik@mail.ru

Березень

“У березні сім погод надворі”

На Україні третій місяць з початку року почали називати березнем десь із середини минулого століття. Це час, коли прокидаються від сну берези, розпускаються гілки. Були й інші назви місяця: «марець», «соковик», «весновій», «протальник» Про погоду склали прислів'я: «У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає», «Буває март за всі місяці варт», «Вночі тріщить, а вдень плющить», «В марець не |замерзне й старець».

   1 березня. Вмч. Феодора Тирона (Феодора). Якщо цього дня гарна погода, то казали: «Підняв Ярило весну на вила», — тобто весна буде дружньою і ранньою.

3 березня. Св. ап. Архипа. (Архипа. Казимира). «На Казимира погода — на картоплю врода». «У Казимира — непевна віра».

4 березня. Прп. Лева Китайського. Коли хвора людина побачить падаючу зірку, то, говорили, вона скоро помре.

6 березня. Прп. Тимофія. (Тимоша, Хоми, Весногрія). «Прийшов Хома, то не страшна зима». «Тимошеве тепло віє — старого гріє».

9 березня. Знайдення голови Іоанна (Івана) Предтечі. (Обретіння. Обретеніє). Цього дня церква вшановує перше (IV ст.) і друге (452 р.) знайдення голови святого Іоанна (Івана) Хрестителя. Раніше говорили, що святий Іван повертає птахів до гнізд із вирію. Тому жінки не прали в цей день білизну, щоб птахи назад не повернули. Найпершим прилітає жайворонок.  На Обретіння сніг — Великдень буде холодним.

13 березня. Прп. Василя Ісповідника. (Василя — плаксивця) «Василь зі стріхи капає — землю поквапує».

14 березня. Св. Євдокії. (Явдохи-плющихи). У цей день діти закликали весну, вилізши на найвищі місця, бо це перший день весни за старим стилем. Співали голосно, щоб чути було на все село:

Благослови, мати, весну закликати!

Весну закликати, зиму проводжати!

Селяни ворожили на врожай: якщо жайворонки летять високо над землею, то це, казали, «вони до Бога летять молитися» — буде урожай. А коли низько, то це «вони загубили ціп по дорозі» —           буде неврожай.

Яка Явдоха — такі весна і літо. На Явдоху вода — на Юрія трава. Якщо на Явдохи сонячно — огірки вродять. Ясна погода пророкує урожай на жито, пшеницю, будуть густі трави. Якщо сонячно зранку — на врожай ранніх посівів, в обід сонце визирне —середні посіви вродять, а надвечір сонце появиться — на пізні посіви слід розраховувати. «На Явдоху ясно — рік прекрасний, хмарно — рік поганий». Західний і південний вітер — на добрий урожай, східний і північний — погана погода в жнива буде.

15 березня. Мч. Федота Киринейського. (Федота). На Федота заметіль — трава не скоро з'явиться. Яка середина місяця, таке й літо: якщо теплий вітер — літо буде тепле й мокре, а як приморозить — бути холодному літу

17 березня. Прп. Герасима Йорданського. Граки прилітають: «То їх Герасим пригнав», — говорили. «Побачив грака — весну зустрічай», — добавляли інші й називали його ще й вісником весни. Граки прилетіли рано, сідають на старі гнізда — весна буде теплою, дружною. Якщо граки не ремонтують гнізд — весна затримається.

18 березня. Св. мч. Конона Городника. (Конона). Починають копати городи, а жінки переглядати насіння на посадку. «На Кононовій днині город сниться господині». Вважали, що Конон править кіньми, коли Ілля-Громовик їде по небу на колісниці. Тому його вважали покровителем коней. Помічено, якщо на Конона ясна днина — влітку не буде граду.

20 березня. Св. мч. Василя. (Василя). «З Василя весна йде». «Капає, а мороз хапає».

21 березня.   Прп.   Теофілакта  Нікомидійського.   (Маріїне стояння). Весняне рівнодення. Жінки випікали фігурки пташок, а діти вибігали з ними в поле й закликали птахів: «Пташок викликаю з теплого краю! Летіть, соловейки, на нашу земельку!»

22 березня. Святих сорок мучеників Севастійських. (Сорок святих). Сорок воїнів-християн служили в царському війську і уславились багатьма звитягами, але шанувати поганських божків відмовлялися. За це правитель Севастії наказав їх загнати в озеро. Лютував мороз, завивав вітер... Та о третій годині ночі на мучеників зійшла благодать Божа, й крижана вода враз стала теплою... Вранці воїнів спалили.

Жінки випікали з тіста сорок пташок і роздавали сусідським дітям, а дівчата варили парубкам сорок вареників з сиром. Учні приносили своєму вчителеві сорок бубликів.

На другий день після свята, якщо дозволяла погода, виходили сіяти горох. Записано багато легенд, як один чоловік, не знаючи про свято, вийшов у поле сіяти горох. Коли повз нього проходять сорок подорожніх і дивуються: «Сьогодні велике свято, а ти, чоловіче, у полі!» — «Хай мені Бог простить, бо я й не знав». Прийшла пора збирати врожай. Такий чудовий горох вдався: по сорок стручків на стеблині та по сорок зернин у стручкові. Наступного року цей чоловік знову на свято горох вийшов сіять. І цього разу йшли ті самі сорок подорожніх, про свято нагадали. «Е, що ви там знаєте! Я он того року в цей день горох сіяв, та такий гарний уродив». Нічого не відповіли люди, а тільки як надійшла пора горох збирати, то й не було чого, бо не вродило...

Якщо на Сорок Святих тепло — буде сорок погожих днів, і навпаки, мороз та вітер — готуйся до сорока морозів. Що на Святих, те й на Петрівку   (з 12.07). «Сорок святих сорок лопат снігу кинуть». «На Сорок святих погода "— на гречку урода».

25 березня. Прп. Теофана Ісповідника. (Феофана). На Феофана туман — урожай на коноплі, льон. Якщо дощ, то і все літо буде дощовим.

29 березня. Мч. Савина. (Савина. Благовіст). «На Савина сани покинь, а воза подвинь». Якщо день теплий — весна буде теплою.

30 березня. Прп. Олексія, чоловіка Божого. (Теплого Олекси). На Україні блаженний старець-мандрівник Олексій пошановувався здавна. Лірники ходили по містах і селах і співали про нього пісень, а люди слухали їх і втирали сльози... Він жив у V ст. З юних літ він хотів покинути мирське життя й повністю присвятити себе служінню Богу. Батьки на це не зважали й примушували його одружитись. У день свого весілля він залишив свою дружину, покинув рідний дім і пішов у мандри. Все життя Олекса провів у постах і молитвах, а на старість вирішив повернутись додому, де його ніхто не впізнав. Всіма гнаний і забутий праведник помирає. Перед смертю про все розповів рідним:

Та Олексійку, та хрещатий барвінку!

Олексійку, зав'язаний світку!..

Та ми з тобою на рушничку стояли,

Та ми з тобою й присягу давали,

А без тебе свій вік скалатила!

Образ блукаючого мандрівника настільки сильно вразив людей, що коли Сковорода теж пішов по Україні, його так любили й поважали за те, що він долею дуже нагадував Олексу. «На Олекси кидай сани, бери віз», — тобто в цей день — початок справжньої весни. Одягались у гарне вбрання, не працювали. Щоб вродила яра пшениця, повернувшись із церкви, відбирали найкраще зерно для посіву.  На Теплого Олекси, побачивши журавлині ключі, діти вибігали в поле й кричали: «Журавлі, я вам дорогу перейду!», кидали червоний пояс на землю, щоб вони далі не летіли: «Колесом — над червоним поясом».

Всі пасічники виставляли на Олекси бджоли для обльоту.

Прогнозують погоду: тепла й сонячна погода віщує врожай на хліб, будуть багаті рої. Яка в цей день погода, така й на Великдень буде.

31 березня. Св. Кирила Єрусалимського (Кирила). Минув Олексій, а Кирило каже: «Ще не сій». Бездоріжжя, заморозки, а інколи й сталі морози бувають.

«Якщо березень спершу хмарний, а потім болотний — буде сніп намолотний». «Коли в березні орють, а квітень студений — травень буде теплий і зелений», ранній приліт граків і жайворонків — на теплу весну. Птахи в'ють гнізда на сонячній стороні — на холодне літо. Часті тумани в березні віщують дощове літо. Місяць ріжками вниз — на тепло.